(№75, Січень 2010)
Мандарини завжди називають новорічними плодами, тому запах цих чудових плодів викликає у нас святкові асоціації. І це не випадково, оранжевий колір вже підсвідомо викликає у людей відчуття радості, захоплення, душевного підйому. А в багатьох країнах, наприклад, в Японії, мандарини взагалі символізують довголіття і благополуччя сім’ї.
(№71, Вересень 2009)
І це не перебільшення. Адже баклажани не тільки смачні, але й, виявляється, дуже корисні. Їх, на жаль, не можна зберігати довго, як, скажімо, картоплю або інші овочі. Тому наїдатися ними потрібно саме зараз — восени.
(№65, Березень 2009)
Все, що нас оточує, має свій колір. І в більшості випадків ми самі вирішуємо — якими фарбами забарвлювати своє життя. Звичайно, важливо, щоб колір подобався, але є в барв ще така особливість — здатність впливати на здоров’я. І тут треба бути дуже обережним, щоб не спровокувати якусь болячку неправильним кольором шпалер чи шалика на шиї.
(№62, Грудень 2008)
Батькіщина цієї унікальної рослини — субтропічні райони в Південній Америці: Південна Бразилія, Північна Аргентина, Парагвай, Уругвай. Уперше її знайшов у середині ХІХ ст. ботанік Селлов (від його прізвища — видова назва рослини (лат. Accasellowiana). А родова — фейхоа — походить від прізвища директора бразильського музею природної історії — Джоані де Сільва Фейхо (Joani de Silva Fejio). Є й інші назви — акка, ананасова трава. У 1890 р. фейхоа з’явилося у Франції, відкіля 1900-го було завезене в Ялту та Сухумі, потім — у Каліфорнію, в Італію, а відтіля в інші країни Середземномор’я. В наш час культура фейхоа поширена також у Грузії, Азербайджані, Криму, Краснодарському краї. Уявіть, його можна виростити навіть на підвіконні.
(№60, Жовтень 2008)
Бажано, до турецької. А найкраще це зробити в самій Туреччині, де колись уперше з’явилися хамами (тобто турецькі лазні) і де вони донині діють — із дотриманням тих самих найдавніших ритуалів.
(№57, Липень 2008)
За оцінками провідних світових фармацевтичних компаній, ефективність навіть найсучасніших препаратів останнім часом катастрофічно падає: більшість із них, навіть найдорожчі, допомагають менш ніж половині тих, кому вони призначаються. Причини різні й доволі серйозні, потребують якнайскорішого вирішення. Та зараз — не про це. Чи можна сьогодні лікуватись ефективно? Про це розповідає кандидат медичних наук, головний лікар науково-виробничого об’єднання «Екомед» Максим Васильович ПРОША.
(№55, Травень 2008)
Солодощі люблять усі. Вони смачні й у яскравих упакуваннях. Минули часи небезпечних турецьких жуйок, і тепер ми купуємо все підряд. Але далеко не всі ці смаколики безпечні. А все через емульгатори. От деякі з ласощів, які гарантують проблеми.
(№54, Квітень 2008)
Це хвороба. І дуже неприємна. Рожею (бешихою) називається гостре інфекційне запалення шкіри. Збудник — стрептокок, що проникає через ушкоджені ділянки шкіри (садна, потертості, подряпини). Причиною рожі може бути й ускладнення гнійної рани.
(№53, Березень 2008)
Для багатьох ця репліка є уособленням класичної англійської звички щодня снідати вівсяною кашею. Але не тільки англійці надають перевагу вівсянці на сніданок. Як відомо, овес — гарне джерело енергії, а кінцеві продукти, що одержуються з нього (висівки, вівсяні пластівці та зерна, а також вівсяне борошно, яке використовується переважно на виробництві), однаково корисні. Чому ж усе-таки вівсяні каші найкорисніші? Справа в тім, що зерна інших круп — рису, гречки або пшениці — при обробці «роздягають догола», знімаючи всі оболонки, а потім ще і шліфують, а то і дроблять. У результаті втрачаються харчові волокна і біологічно активні речовини, а від зерна, по суті, залишаються уламки, у яких міститься багато крохмалю. А от пластівці геркулесу — це сплющені цільні зерна вівса, з яких грубу зовнішню лузгу зняли, але значна частина оболонки і зародка залишилася. Завдяки цьому в них зберігається багато корисних речовин: заліза, цинку, калію, кальцію, натрію, магнію, фосфору, вітамінів В1, В6, РР, Е. А також майже немає жирів і холестерину.
(№52, Лютий 2008)

На ділянці приблизно у 5 кв. см розташовані 60 млн. клітин нюху.У середньому наш ніс здатен розрізняти до десяти тисяч ароматів
(№51, Січень 2008)
Це питання дуже актуальне й сьогодні. Адже від здоров’я жінки залежить здоров’я сім’ї. Не лише про жіночі хвороби, а й про жіночі проблеми в цілому розповідає доктор медичних наук, професор, завідувач відділенням ендокринної гінекології, заступник директора Інституту ПАГ АМН України Тетяна Феофанівна ТАТАРЧУК.
(№49, Листопад 2007)
Ця хвороба небезпечна своїми наслідками. Але не треба одразу лякатися. Головне — вчасно її виявити. На щастя, сучасна медицина за допомогою лікувальних та профілактичних заходів навчилася боротися з цією недугою.
(№47, Вересень 2007)
Наше життя наповнене переживаннями, як радісними, так і тривожними. От тільки усяке хвилювання позначається на здоров’ї — якщо з кимсь з ваших близьких станеться неприємність, ви починаєте переживати за них. Чого тільки варті різні «передчуття», якими багато хто з людей нагнітає ситуацію, ще до кінця в ній не розібравшись! Тоді часто говорять, що болить душа. Але прислухатися до свого організму все-таки треба, тому що «біль у грудях», може виявитися цілком натуральним – хвилювання може спровокувати міжреберну невралгію.
(№45, Липень 2007)
Брак йоду в організмі людини спричиняє набагато серйозніші наслідки ніж відсутність йоду у Вашій аптечці
(№43, Травень 2007)
Здавна срібло було священним металом, а древні вавілоняни вважали його символом Місяця. Та «місячне проміння» осіло не лише на землі. Вчені ХХ ст. встановили, що й людина насичена цим місячним сяйвом.
(№42, Квітень 2007)
Без чого жоден кухар не уявляє собі приготування страв, а жоден гурман — свого життя? Звичайно, без спецій, які надають стравам вишуканого смаку, а цінителям прянощів
(№41, Березень 2007)
Приходить ніч, Ви лягаєте спати, але... от уже котру годину крутитеся з боку на бік, перераховуєте овець і баранів, кількість яких уже зашкалює за межі відомих Вам чисел, — а сон так і не приходить. Над ранок удається задрімати на кілька годин, а вдень Ви почуваєте себе млявим і розбитим...
|