Юрій Павленко: «Реформування країни може бути ефективним лише за участі молоді»

Кожного року (з 1994) ми святкуємо День молоді в Україні. День, коли згадується, що в нашій країні є молоді люди, яким потрібні підтримка й сприяння держави. Потрібне розуміння. Адже, попри те, що весь час повторюють, що «молодь зараз не така», що вона розбещена і лінива, ми маємо яскраві приклади, що це не так. Звісно, є прикрі випадки, але вони завжди були. А нам є за що пишатися нашим молодим поколінням. А от про те, чим живе наша молодь, які проблеми її хвилюють, що її очікує і що чекати від неї, ми попросили розповісти людину, яка, вочевидь, знає про це найбільше, Павленка Юрія Олексійовича — Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. Бо кому ж, як не йому, молодому Міністрові, який усе своє свідоме життя пропрацював із молоддю, говорити про неї?

— Юрію Олексійовичу, Вас називають наймолодшим і найенергійнішим політиком, людиною, яка справді робить для української молоді все можливе. На Вашу думку, яка найбільша проблема сучасної молоді?
— Що таке молодь для держави? Це її майбутнє, це носій знань і цінностей, носій змін, поступу для країни.

Ще молодь — інтелектуальний, творчий потенціал суспільства. Вона здатна швидко та ґрунтовно опановувати нові знання, професії, спеціальності.
Проблеми молоді в суспільстві розглядають у трьох аспектах. По-перше, що суспільство може дати молоді для її формування та становлення. По-друге, що молодь може і здатна дати суспільству. Третє — яким чином найефективніше використати потенціал молоді як у її власних інтересах, так і в інтересах суспільства.
Адже сучасна молодь через кілька років становитиме «ядро» української національної інтелігенції. Скажімо, сьогоднішні студенти — це майбутні державні діячі, організатори виробництв, керівники колективів, фахівці, від професійної компетенції, моральності і громадянської позиції яких багато в чому буде залежати вигляд того суспільства, в якому ми маємо жити вже через десяток років. А ми, звісно, хочемо бачити його ринково орієнтованим, демократичним, громадянським, миротворчим, морально і духовно-культурно багатим.
Тому проблеми молоді — це не просто проблеми окремої суспільної одиниці — це проблеми всієї країни. Від того, на скільки молоді українці зуміють проявити свою відкритість, демократичність, від того, на скільки повно вони зможуть реалізувати себе в Україні — залежить наше майбутнє.
За моїми спостереженнями, проблема сьогоднішньої молоді полягає якраз в тому, що нам катастрофічно не вистачає лідерів державного масштабу, здатних керувати країною. Сьогодні нам потрібні не молоді революціонери, а нове покоління менеджерів, політиків, висококласних фахівців. Тому гадаю, молоді треба працювати над своїм «соціальним здоров’ям» — тренувати в собі активність, самостійність та самоорганізацію. Не боятись просувати свої ідеї, створювати громадський актив, писати ідейні програми та проекти, необхідні для майбутнього країни.
Перед молодими українцями відкрились справді безмежні можливості для самореалізації, і водночас на їх плечі покладена велика відповідальність за країну.

— Одвічне питання — конфлікт поколінь. Як ви гадаєте, чому він виникає і в чому проявляється в наш час?

— Конфлікт поколінь — це філософське поняття, яке в певному розумінні також є стимулом до розвитку. Є дві групи людей: у однієї є досвід, знання, у іншої — активність, бажання змін, реалізації нових ідей. Для того, щоб йти в одному напрямку, їм необхідно мати спільні цілі і довіру один до одного.
Я думаю, нам треба створити можливості для активного громадського молодіжного життя і довіритися молодим — іншого виходу немає.
Сьогодні молодь — не просто активний прошарок суспільства. Це локомотив країни, авангард, який вчиться проявлятися в глобальних змінах світу, затверджувати демократизацію та модернізацію країни.
Ми стоїмо на зламі епох, коли основою буття людини є не статичність і спокій, як це було раніше, а рух вперед, динамічність, навіть ризик.

— Зараз багато говорять про те, що молодь стала невихованою, що вона перестала поважати літніх людей. Мова навіть не про батьків-дітей, а про банальне небажання звільнити місце в громадському транспорті. Чому так відбувається? Ми справді втратили якісь моральні цінності? Чи проблема в тому, що молодь свого часу виховувало це ж старше покоління?

— У нашому випадку розрив між людьми віком 20 років і 60-річними пенсіонерами є не тільки у вихованні, а й сприйнятті світу, цінностях, пріоритетах, а головне — можливостях і життєвих інструментах.
Проте цей розрив легко можна подолати, якщо підтримувати високу культуру стосунків. То­лерантність, терпимість, взаємоповага між старшими і молодшими — усе це також є основою стосунків між поколіннями.
По-друге, не треба надто ідеалізувати радянські часи, в які зростали наші бабусі-дідусі. Незважаючи на чітко окреслені орієнтири та ідеали для молоді, сама ідеологія молодіжної політики не мала нічого спільного з демократією, з вихованням відповідальної молоді, здатної самостійно приймати рішення. Навпаки, в молоді дресирували конформізм, пристосуванство, що не властиво для природи молодих і викликало духовний спротив.
Це також вплинуло на те, що і попереднє, і сучасне покоління молодих є однією з найбільш соціально уразливих категорій, «заражених» алкоголем, тютюнопалінням, наркоманією, СНІД.
Між тим, на мою думку, «соціальне здоров’я» підкосилось не лише у молоді, а у всіх прошарках українського суспільства. Якщо ми піднімаємо щаблі загальної культури — конфлікт нівелюється сам собою.
Тож тепер ми плануємо будувати стосунки між державою та молоддю на нових засадах. У новій молодіжній доктрині, підготовленій у стінах Міністерства, молодь розглядається як один із ключових ресурсів держави, а відношення держави до молоді чітко визначено як до стратегічного ресурсу. Інша сторона медалі — ми будемо ламати стереотипи сприйняття молоді як групи спеціальної опіки.
Молоді від держави не потрібні привілеї та надмірна опіка, їй потрібні можливості реалізувати свою активність, свої таланти. Молодь — частина суспільства, і створення для неї спеціальних комфортних умов існування не може бути метою. Не тільки тому, що це несправедливо щодо інших соціальних груп, але й не ефективно з погляду вигідності інвестицій. Натомість влада повинна навчитися ставитися до молоді прагматично.
Новий підхід передбачає виховання відповідальних громадян, формування загальнонаціональної системи резерву кадрів для створення ефективного державного апарату, включення підприємницького й науково-технічного потенціалу молоді у вирішення проблем конкурентноздатності національної економіки, включення активності молоді у формування в країні іпотечних й інших форм забезпечення житлом молодих родин, протидія розвитку в молодіжному середовищі екстремізму, насильства й асоціальних форм поводження.
Іншими словами, доктрина надасть молоді її нову суспільну роль, та нові можливості для реалізації.
Я вважаю, що проведення Президентом і Кабінетом Міністрів курсу реформ буде ефективним та успішним лише за участі молоді в цьому процесі. Недопустимо усувати молодь від модернізації країни. Навпаки, необхідно дозволити їм повністю розкрити свій творчий потенціал.

— До речі, про виховання: кого вважаєте своїми вихователями і вчителями. Розкажіть про них.

— Зрозуміло, раніше це були батьки, авторитети, яким я вдячний за те, що передали мені цінності і показали дорогу, якою треба рухатись по життю. Проте йти по ній, вирішувати завдання мене вчили самостійно.
Що стосується теперішніх учителів — їх я бачу в кожній людині. Не соромлюсь вчитися навіть у своїх двох синів: дзвінко сміятися, із захопленням віддаватися справі, любити те, що я роблю, постійно слухати своє серце і не боятися мріяти. Мудреці правду кажуть: діти — наші духовні вчителі.
Щодо виховання для сучасних молодих, вважаю, що багато чому можна повчитися в героїв нашої історії. Я часто їжджу місцями, які можна назвати живою історією України — гетьманські столиці, замки Західної України, Хортиця, Крим. Ці місця підсилюють у кожному з нас відчуття відповідальності, любові до своєї землі.
До речі, вже 5 років поспіль Міністерство проводить Молодіжну патріотичну акцію «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього», де молодіжні трудові загоди, а це близько 2 мільйонів молодих людей, допомагають в облаштуванні, археологічних роботах історичних місць України. Ця акція несе не лише виховну, а й культурно-освітню, патріотичну ідею. І дає привід ще раз підкреслити важливість участі молоді у відродженні і вкрапленні нашої державності, підтримує зв’язок між поколіннями, між епохами нашої історії.

— А які методи виховання у Вашій сім’ї, чому навчаєте своїх синів?

Сім’я — моє друге я. Там я не міністр, а батько і чоловік. Кожну вільну хвилину я намагаюсь проводити з сім’єю.
Я вважаю   священним   обов’язком   батьків  виховання   дітей,   перетворення   їх   на   зрілих   особистостей,   готових   до  складного  шляху  життя.  Особисту   участь  батьків   у   цьому  вихованні   не   замінить  ніхто  й  ніщо, ніякі няні,  репетитори й елітні школи. Живе спілкування, довіра, гідний приклад для дітей — найкращі інструменти виховання.
Для мене справжня сім’я — це згуртована сім’я, члени якої цінують і підтримують один одного. Це світ, який будуєш своїми руками, де перероджуєшся разом зі своїми дітьми.

— Які плани у вас особисто й у Міністерства, щоб не лише забезпечити молодь необхідним для життя, зробити її кращою?

— Ключові напрямки, за якими держава проводить молодіжну політику, неможливі без активної позиції самої молоді.
По-перше, це стан здоров’я молоді — я називаю його однією зі складових національної безпеки. Для держави є пріоритетом формування здорового способу життя української молоді шляхом профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, таких як наркоманія, ВІЛ-інфекція, СНІД.
Для цього сформовані центри для ресоціалізації наркозалежної молоді, проводяться близько 300 тисяч різноманітних інформаційно-просвітницьких та освітньо-виховних акцій. З іншого боку державна політика спрямована на лікбез щодо здорового способу життя. На державному рівні ми розгортаємо широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію, щоб кожна молода людина будувала своє життя під гаслом: «Бути здоровим — престижно, модно, корисно».
По-друге, актуальним для молоді України залишається питання зайнятості та сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері. Ці питання успішно вирішуються Міністерством через мережу молодіжних центрів праці, яких в Україні є понад 100. Міністерство спільно з Міносвіти і Мінпраці задіяне в розробці Концепції державної системи професійної орієнтації населення та Програми професійної орієнтації молоді.
10 років поспіль за підтримки Мін­сім’ямолодьспорту проводиться Всеукраїнський конкурс бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. За цей час участь у зазначеному конкурсі взяли понад 10 тис. молодих людей.
Не залишається поза увагою держави творча та обдарована молодь, яка має відчувати свою потрібність в країні. Для реалізації соціально значущих творчих ініціатив щороку призначаються гранти Президента України для обдарованої молоді, організаційне забезпечення яких здійснює Міністерство. Починаючи з 2001 року, молоді громадяни України отримують Гранти Президента. За цей час реалізовано близько 400 проектів у соціальній та гуманітарній сферах.
Президент України приділяє значну увагу вирішенню молодіжних проблем. Серед тих, які потребують негайного вирішення, він назвав житлову. У цьому контексті до кінця року Урядом буде затверджена програма «Доступне житло».
Минулого року прийнято Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки — стратегічний  документ, спрямований на розвиток соціально-гуманітарної політики, соціальному становленню молоді.
Для того, щоб привернути увагу до ключових проблем молоді, підняти роль молодих людей в українському державотворенні, 2009 рік проголошено Роком молоді.

— Щоб побажали, порадили нашим читачам і їхнім дітям та онукам перед святом?

— Молодим українцям сьогодні випало жити в непростий, проте дуже цікавий період — коли наша держава пробуджується, міцніє. Саме вони мають стати незамінною опорою, фундаментом на шляху розквіту й процвітання України.
Проблем у молоді вистачає. Тому держава приділятиме особливу увагу молодому поколінню як незамінній рушійній силі розвитку суспільства, яка розбудовуватиме майбутнє України.
Саме тому, одним із пріоритетних напрямків роботи Міністерства України у справах молоді та спорту є сприяння вирішенню проблем зайнятості молоді, попередження негативних проявів і пропаганда здорового способу життя у молодіжному середовищі, підтримка творчих ініціатив, талановитих та обдарованих молодих людей, сприяння підприємницькій діяльності, допомога молодим сім’ям.
Держава зробить усе, щоб наше молоде покоління відчуло себе потрібним. Хочеться побажати Вам, щоб фонтан ідей не вичерпував себе, а енергія творити і створювати надихала на великі звершення заради щасливого майбутнього нашої України.

Запитувала
Марія КРИШТОПА